Тема: Аксонометрчні проекції Переглянути відео Відповісти на запитання Виконати креслення в робочом зошиті та надіслати на: pdo130313@gmail.com
Тема: Перетен прямої і площини Переглянути відео Виконати малюнок та надіслати: pdo130313@gmail.com
10А 05.05.2022
Тема: Креслення в системі прямокутних проекцій Переглянути відеоСкласти 5 запитаньта надіслати : pdo130313@gmail.com
Тема: Креслення плоских предметів Ознайомитися з темою Відповісти на запитання та надіслати відповіді: pdo130313@gmail.com
3.1. Зображення плоских предметів
Багато предметів мають незначну товщину (висоту), яка у багато разів менша за їх довжину і ширину. Такі предмети називають плоскими — це різні пластини, прокладки, підкладки, кутники тощо. Найчастіше їх виготовляють з листових матеріалів: картону, жерсті, фанери та інших.
Креслення плоского предмета (рис. 31) містить одне зображення, яке являє собою фронтальну проекцію (згадайте, чому її так називають). Воно дає повне уявлення про форму зображеного предмета та його частин. Товщину плоского предмета на кресленні вказують умовним позначенням. Для цього застосовують літеру s, котру пишуть перед числовим значенням товщини. Умовне позначення наносять на поличку лінії-виноски (рис. 31, б).
Рис. 31. Зображення плоского предмета: а — загальний вигляд; б — креслення
Рис. 32. Зображення плоских предметів, що мають форму правильних многокутників: а — з однією віссю симетрії; б — з двома осями симетрії
Зображення предмета на кресленні вибирають такими, щоб якнайповніше використовувалось поле креслення. Вам відомо, що перевагу слід віддавати зображенням предметів у натуральну величину. Але при цьому зображення може бути занадто малим і на полі креслення залишиться багато вільного місця. Занадто велике зображення не залишить місця для нанесення розмірів та інших позначень на кресленні. Тому великі предмети зображують зменшеними, а малі — збільшеними.
Щоб збільшити чи зменшити зображення на кресленні, застосовують масштаб. На кресленнях зображення предметів збільшують чи зменшують не в довільну кількість разів. Масштаби зображень визначені державними стандартами. їх значення такі:
- масштаби зменшення — 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10 та ін.;
- масштаби збільшення — 2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1 та ін.
Треба пам’ятати, що в якому б масштабі не виконувалося зображення, розміри на кресленні наносять дійсні.
Вказують масштаб креслення у призначеній для цього графі основного напису (див. рис. 2). На полі креслення масштаби записують так: М 2:1; М 1:5; М 1:10 і т.д. В основному написі перед позначенням масштабу літеру М не пишуть.
Багато плоских предметів мають форму правильних многокутників: трикутників, чотирикутників, шестикутників і т.ін. Зображення правильних многокутників з непарною кількістю вершин мають одну вісь симетрії (рис. 32, а), а з парною — дві (рис. 32, б).
Рис. 33. Зображення плоских предметів: а, б, в — симетричних; г, д — несиметричних
В основі побудови зображення правильного многокутника лежить поділ кола на рівні частини, з правилами якого ви вже знайомі. З’єднані між собою прямими лініями точки поділу кола утворюють відповідний многокутник. Многокутник, побудований на основі поділу кола на рівні частини, називають вписаним.
Зверніть увагу, що вибір початкової точки для поділу кола впливає на положення осі симетрії зображення многокутника.
Плоскі предмети бувають симетричні і несиметричні. Ви вже знаєте, що симетричність предметів на кресленнях вказують осями симетрії, які проводять штрихпунктирною лінією. Зображення симетричних предметів можуть мати одну (рис. 33, а, б) чи дві (рис. 33, в) осі симетрії. Одна вісь симетрії може бути вертикальною (рис. 33, а) або горизонтальною (рис. 33, б). Несиметричні предмети осей симетрії на зображеннях не мають (рис. 33, г, д).
Симетричність форми плоского предмета визначає послідовність побудови його зображення.
Побудову зображення предмета з двома осями симетрії (рис. 34, а) починають з визначення центру поля креслення. Його знаходять на перетині діагоналей прямокутника, обмеженого рамкою креслення (рис. 34, б). Через знайдений центр проводять осі симетрії (рис. 34, в).
Від точки перетину осей симетрії будують габаритний прямокутник, який обмежує контур зображення предмета по його довжині і висоті (рис. 34, г). Габаритний прямокутник вибирають таким, щоб зображення якнайповніше зайняло місце на полі креслення.
Усередині габаритного прямокутника розмічають положення центрів і проводять кола й півкола заданих розмірів (рис. 34, д). Далі розмічають і обводять призматичні елементи контура зображення — прямокутні й гострокутні вирізи, пази тощо (рис. 34, е). Вважається доцільним будувати елементи контура зображення спочатку по його довжині, а потім — по висоті.
Рис. 34. Послідовність побудови зображення предмета з двома осями симетрії
В останню чергу розмічають і обводять прямолінійні ділянки контура зображення (рис. 34, є).
Якщо зображення плоского предмета має одну вісь симетрії (рис. 35, а), то його побудову починають з проведення цієї осі. Вертикальну вісь розміщують посередині ширини поля аркуша (рис. 35, б), а горизонтальну — посередині його висоти (див. рис. 34, в). Орієнтиром для правильного розміщення осі на полі аркуша слід брати його центр, визначений за допомогою діагоналей прямокутника, обмеженого рамкою креслення. Відносно осі симетрії будують габаритний прямокутник. Його положення на полі аркуша визначають однаковими проміжками зліва і справа (l1), а також зверху і знизу (l2) між самим прямокутником і рамкою креслення (рис. 35, в).
Усередині габаритного прямокутника розмічають положення центрів і проводять кола й півкола заданих розмірів. Причому спочатку будують ті елементи, що знаходяться на осі симетрії, а потім — ті, що поза нею (рис. 35, г, д). Далі розмічають і обводять призматичні елементи і в останню чергу — прямолінійні ділянки контура зображення (рис. 35, е, є). Тобто останні побудови виконують так само, як і в попередньому випадку.
Рис. 35. Послідовність побудови зображення предмета з однією віссю симетрії
Зображення несиметричного предмета (рис. 36, а) починають будувати безпосередньо з габаритного прямокутника. Його положення на полі креслення визначають однаковими проміжками між самим прямокутником і рамкою по ширині і висоті формату (рис. 36, б). Усередині габаритного прямокутника розмічають загальний контур предмета без деталізації його елементів (рис. 36, в). Далі розмічають положення центрів і проводять кола й півкола заданих розмірів (рис. 36, г, д). В останню чергу розмічають і обводять прямолінійні ділянки контура зображення (рис. 36, е, є).
ЗАПИТАННЯ
- 1. Які предмети слід вважати плоскими?
- 2. Як на кресленнях позначають товщину плоских предметів?
- 3. Як відрізнити зображення плоского симетричного предмета від несиметричного?
- 4. Якою лінією проводять на кресленнях осі симетрії?
- 5. Як побудувати правильний вписаний у коло многокутник?
Тема: Загальні вимоги до оформлення креслень Ознайомитися з темою Відповісти на запитання та надіслати відповіді: pdo130313@gmail.com
1.1. Правила оформлення креслень
Креслення повинні бути однаково зрозумілими для тих, хто їх виконує, і для тих, хто буде користуватись ними. Тому існують єдині правила виконання креслень та вимоги до їх оформлення. Вони містяться у документах, які називають державними стандартами.
Правила виконання та вимоги до оформлення креслень, встановлені державними стандартами, є обов’язковими для всіх, хто виконує креслення.
Формати креслень. Щоб креслення були зручними для зберігання і користування ними, їх виконують на аркушах паперу певного розміру. Розміри аркуша креслярського паперу називають форматом. Формат аркуша визначається розмірами його сторін. У школі користуються аркушами, розміри сторін яких 297 х 210 мм. Цей формат позначають А4. Це найменший з форматів, визначених державним стандартом для виконання креслень.
Рамка і основний напис креслення. Кожне креслення має рамку, яка обмежує на форматі місце для побудови зображень та нанесення різних умовних позначень. Це місце всередині рамки називають полем креслення. Лінії рамки проводять на відстані 20 мм від лівої межі формату і на відстані 5 мм від верхньої, нижньої і правої меж (рис. 1). Залишена з лівого боку відстань призначена для підшивання креслень.
У правому нижньому куті поля креслення розміщують основний напис (рис. 1). До нього заносять відомості про осіб, що мають відношення до виконання креслення, назву зображеного на кресленні виробу та деякі інші дані, необхідні для кращого розуміння креслення.
Форма і зміст основного напису для креслень визначені державним стандартом. У школі на учнівських кресленнях застосовують спрощений основний напис. Його розміри і зразок заповнення показано на рисунку 2.
На аркушах формату А4 основний напис розміщують тільки уздовж короткої сторони (як на рис. 1). На кресленнях інших форматів основний напис розміщують уздовж довгої або уздовж короткої сторони.
Рис. 1. Оформлення аркуша креслення формату А4
Рис. 2. Основний напис навчального креслення: а - розміри; б - зразок заповнення
ЗАПИТАННЯ
- 1. Що являє собою формат креслення?
- 2. Які розміри має аркуш формату А4?
- 3. Як утворюється поле креслення?
- 4. На якій відстані від країв аркуша проводять рамку креслення?
- 5. Які відомості містить основний напис креслення?
Тема: Процес обробки деревини долотами та стамескамиОзнайомитися з темою Скласти 5 запитань та надіслати : pdo130313@gmail.com
Технологія різання деревини стамесками та довбання долотом
1. Інструмент для довбання
Довбання деревини виконують долотами, а різання - стамесками.
Долото - це ручний інструмент для видовбування отворів, гнізд, пазів та ін. Основною частиною долота є стержень, на кінці якого знаходиться лезо. Стержень долота виготовляють із карбонової інструментальної сталі, а ручку - з деревини твердих листяних порід (клена, бука, граба, берези). Кут загострення долота – 25-35º. Долотом видовбують отвори за допомогою киянки. Щоб рукоятка від ударів не розкололася на ній є кільце.
Стамеска - ручний інструмент для видовбування неглибоких гнізд, отворів, зрізування матеріалу невеликої товщини. Кут загострення стамески – 18-25º. Стамескою ріжуть тільки руками.
Стамески бувають плоскі (тонкі й товсті) і напівкруглі. У напівкруглих стамесках фаска розміщена з випуклого боку.
У процесі роботи лезо інструмента затуплюється. Такий інструмент не ріже, а рве деревину. Загострювання стамески і долота - робота дуже відповідальна, потребує великої старанності та певних навичок.
Стамеску і долото загострюють на точильних брусках. Точильні бруски - це зернисті камені різних розмірів і кольорів. Бруски можуть бути грубозернистими і дрібнозернистими.
Для зручності користування брусками і для того, щоб вони не розкололися, їх управляють у дерев'яну колодку.
Отже, для загострювання стамески або долота потрібні: бруски - один грубозернистий, другий дрібнозернистий для правки, посудина з водою для промивання, ганчірка для протирання інструмента, що загострюється, кутник для перевірки, шаблон для визначення кута загострювання.
Лезо стамески і долота утворюється фаскою і передньою гранню різця.
2. Технологія довбання долотом
Якість виготовлення виробів залежить як від дотримання технології виконання, так і від дотримання правил безпечної праці та ергономічних вимог. Під час різання деревини стамесками і долотами тулуб необхідно тримати прямо, злегка нахиливши голову вперед. Долото тримають лівою рукою, а киянку - правою.
При наскрізному довбанні отвори розмічають з двох боків заготовки. Отвори виготовляють зустрічним довбанням.
Для цього різальну кромку долота ставлять на відстані 0,5-1 мм від лінії розмітки перпендикулярно до напряму волокон, фаскою до гнізда. Спочатку сильним ударом киянки по ручці долота заглиблюють його в деревину, перерізаючи волокна. Потім долото виймають, установлюють недалеко від першого прорізу з нахилом до середини гнізда і вдаряють по ручці киянкою. Зрізану деревину вибирають долотом до перерізаних волокон. Те ж саме роблять із протилежного боку гнізда.
Глухі отвори довбають з одного боку.
Для цього деталь закріплюють струбциною на кришці верстака.
Таке кріплення упереджує ковзання заготовки та її розколювання. Залежно від товщини оброблюваних деталей застосовують струбцини різної конструкції.
3. Різання стамесками
Підстругування і зачищення деталей уздовж і впоперек волокон виконують стамесками. Для цього заготовку закріплюють затискними пристроями верстака або струбциною. Стамеску розміщують під кутом 20...30° до площини оброблюваної деталі. При цьому її тримають правою рукою за ручку, а лівою охоплюють передню грань стамески. Правою рукою натискують на ручку, а лівою регулюють напрям та товщину стружки.
Для механізованого довбання отворів у шкільних майстернях застосовують електродовбальник.
Різання деревини при цьому здійснюється ланцюгом, який містить набір з'єднаних між собою різців. Ланцюг приводиться в рух електродвигуном і натягується напрямною планкою. Переміщують планку за допомогою важеля. При довбанні двигун разом із планкою опускають, і рухомий ланцюг урізується в деревину.
Правила безпечної роботи долотами та стамесками.
1. Перевірити надійність кріплення ручок ударних інструментів (киянки, молотка) та долота і стамески.
2. Долото повинно мати прямолінійно загострене лезо, а його ручка має бути оснащена металевим кільцем, яке запобігає розколюванню ударної частини.
3. Для уникнення поранення забороняється довбати долотом або різати стамескою «на себе», «на вису», з упором деталі в груди, на колінах, у напрямі до руки, яка підтримує деталь.
4. Щоб не поранитися, не можна перевіряти якість загострення леза долота або стамески пальцями. Для цього необхідно взяти аркуш паперу і провести по ньому лезом. Якщо лезо правильно загострене, воно не рве папір.
5. Щоб не пошкодити кришки верстака під час довбання наскрізних отворів, потрібно використовувати підкладну дошку.
6. Забороняється здувати відходи, оскільки можна запорошити очі й отримати травму.
7. Під час обробки заготовка повинна бути міцно затиснута в лещатах верстака або за допомогою струбцин.
8. Після завершення робіт інструмент очистити від бруду і здати на зберігання у відведених місцях у футлярах або лотках лезом «від себе».
Тема: Процес обробки деревини Відповісти на тестові завданняНадіслати відповіді на поштову скриньку: pdo130313@gmail.com
яка одиниця вимірювання лінійних розмірів у техніці?
У якій позиції зазначені листяні породи дерев?
Яка деревина належить до твердих порід?
У якому переліку наведено хвойні породи дерев?
Із скількох шарів шпону виготовляється фанера?
Що виготовляють із шпону ?
Як наносять малюнок на заготовку?
Що виготовляють методом лущення деревини?
Яким інструментом розмічають коло?
З яких деталей складається рейсмус?
Що називають припуском на обробку?
Яким столярним інструментом вимірють кути 45 і 135 градусів?
Тема: Процес оздоблення деревини .Переглянути відео Відповісти на тестові завданнНадіслати відповіді на поштову скриньку: pdo130313@gmail.com
12:11
1 Долото - це ... Запитання 2 Стамеска - це ... Запитання 3 Що необхідно врахувати під час виготовлення шипових з’ єднань? Запитання 4 З’ єднання, виконане на шип, має товщину деталі 16 мм. Яка ширина заплечика такого з’ єднання? Запитання 5 Як правильно нанести розмітку під час довбання наскрізного гнізда шипового з’єднання у товстих заготовках? Запитання 6 Яку ширину повинно мати долото під час виготовлення гнізда шипового з’ єднання? Запитання 7 Яке основне призначення буртика долота? Запитання 8 Який інструмент застосовують при розмічанні висоти шипа? Запитання 9 Яка технологічна операція є останньою під час виготовлення шипового з’єднання на одинарний відкритий шип? Запитання 10 Якою повинна бути ширина кожного заплечика порівняно з шириною заготовки? Запитання 11 Під яким кутом виконують запилювання місця з"єднання шипа з провушиною. Запитання 12 Глухий отвір - це ... |
облення використали для рамки?
Комментариев нет:
Отправить комментарий